не знаю що дивніше було: побачити її чи реакцію, коли вона побачила мене
дитячий садок, чесне слово

взагалі після цієї "зустрічі" в мене в голові хвилин сорок билась думка, що треба поїхати так далеко, щоб ніколи більше не бачити ні її, ні того хлопця
кудись в Тайланд, де ймовірність зустріти знайомих просто рівна нулю

ну в любому випадку, чекаю паспорт й сподіваюсь поїхати кудись, де нікого з них немає

саме дивне, що мене дратують не вони, а те, яка була я, коли спілкувалась з ним.
ну вона дратує трохи, коли театрально закатує очі

зараз зрозуміла, що це вперше за років 6 (якщо не більше 💀) я не думала про його день народження в той день, нічого собі

а ще я знову не можу спати 🥲